Зимовому плаванню бути в Україні!
Десятий чемпіонат України із зимового плавання після тривалої перерви відбувся у славному місті Хоросткові Тернопільської області 26 лютого 2012 року.
Насамперед слід підкреслити, що це свято моржів України стало можливим завдяки наполегливості і самовідданій праці в організації чемпіонату Василя Шевчука.
Його добре знають і поважають у Хоросткові, де він очолює місцевий клуб моржів.
Чудова база хоростківського клубу моржів розташувалася у парку Волі, або, як говорять тут: на Байконурі. Тут усе є для загартування і спілкування: і водойма, і лазня, де можна попаритися, і місце, де можна обговорити свої справи. Як це виглядає певною мірою можете уявити, подивившись ці фотографії.
У Хоросткові, який був заснований ще у першій половині 16 століття і де зараз мешкає приблизно 8 тисяч доброзичливих людей, є чудова дитячо-юнацька спортивна школа, вихованці якої ставали призерами чемпіонатів Європи.
Наша команда, а разом з нами і команди із Узина Київської області і Полтави, мали можливість у суботу, напередодні Чемпіонату, ознайомитися з місцем, де готують майбутніх чемпіонів. Для цього тут є усе. І басейн, і сауна, і тренажерний зал, і зал для гри у волейбол, баскетбол і гандбол.
І ось нарешті настала неділя 26 лютого. На змагання прибули 10 команд з різних регіонів України. Звичайно, це наша Київська команда, ф також моржі з міста Узина Київської області, команди Полтави, Хоростківа, Тернополя, Львова, Закарпаття, Дніпропетровська, моржі міста Щасливе Луганської області, команди Івано-Франківської області. Шикування команд, урочистий підйом прапора, вітання учасників дивіться тут.
Далі були змагання, у яких взяли участь мабуть більше ніж півсотні чоловіків і жінок, які змагалися у 4 вікових групах.
Жінки долали 25 метрів, а чоловіки – 50 метрів. Ось як проходив початок змагань:
Без перебільшення, не тільки наша київська команда вболівала за нашу Яну Осіпову, наймолодшу учасницю змагань. За Яну переживали також і глядачі, яких було чимало, і учасники усіх інших команд. Найбільше, звичайно, хвилювався за свою доньку її батько Сергій Осіпов, який також брав участь у змаганнях. Фото із запливу Яни.
Далі Ви можете подивитися на безкомпромісну боротьбу на дистанції і жінок і чоловіків.
Першим серед чоловіків нашої команди вступив у боротьбу наш Сергій Осіпов.
А ось на дистанції і наш Микола Бабінець.
А це веде боротьбу, долаючи усі незгоди, як в житті, так і на дистанції, наш справжній боєць Віктор Фролов.
Ще один із учасників змагань, який своїм ставленням до нашої спільної справи викликає повагу до себе. На фото Юрій Іванов із Полтави одразу після подолання дистанції.
Так сталось, що фактично завершували змагання представники нашої команди. На дистанції - Президент нашого клубу "Нептун" Роман Тимовчак і поруч з ним - Володимир Задворний.
Після закінчення запливів учасники мали змогу відвідати лазню і, так би мовити, відновити свій тепловий баланс. А потім було урочисте нагородження переможців. Перше місце у напруженій боротьбі із командою Тернополя вибороли моржі із Закарпаття. Як відбувалося нагородження, можна подивитися тут.
Наша команда посіла почесне третє місце. А наш Роман Тимовчак у своїй віковій групі був найкращим і посів перше місце. А друге місце у цій же віковій групі виборов представник команди міста Узин Віктор Стефанів. Команду Узина очолював відомий морж-марафонець Сергій Зеленецький, який, зокрема, переплив уже Байкал, Берінгову протоку та подолав багато інших водних крижаних просторів.
Нагородження інших учасників змагань.
Після цього учасники 10 чемпіонату України із зимового плавання скоштували смачної юшки з риби і каші, які були приготовлені просто неба. Також спілкувалися за святковим столом. Слід сказати і про те, що найскладнішим було визначення переможців. Втім навіть ті, хто певною мірою мали право не погодитися з висновками суддівської бригади, говорили, що у нашій спільній справі головне не стільки призові місця, скільки радість спілкування і можливість займатися улюбленою справою. І саме за можливість спілкування з близькими по духу людьми моржі з усієї України були вдячні невеликому за розмірами, але з великим серцем і щирою душею місту Хоросткову, усім його мешканцям і особисто Василю Шевчуку.
Насамперед слід підкреслити, що це свято моржів України стало можливим завдяки наполегливості і самовідданій праці в організації чемпіонату Василя Шевчука.
Його добре знають і поважають у Хоросткові, де він очолює місцевий клуб моржів.
Чудова база хоростківського клубу моржів розташувалася у парку Волі, або, як говорять тут: на Байконурі. Тут усе є для загартування і спілкування: і водойма, і лазня, де можна попаритися, і місце, де можна обговорити свої справи. Як це виглядає певною мірою можете уявити, подивившись ці фотографії.
У Хоросткові, який був заснований ще у першій половині 16 століття і де зараз мешкає приблизно 8 тисяч доброзичливих людей, є чудова дитячо-юнацька спортивна школа, вихованці якої ставали призерами чемпіонатів Європи.
Наша команда, а разом з нами і команди із Узина Київської області і Полтави, мали можливість у суботу, напередодні Чемпіонату, ознайомитися з місцем, де готують майбутніх чемпіонів. Для цього тут є усе. І басейн, і сауна, і тренажерний зал, і зал для гри у волейбол, баскетбол і гандбол.
І ось нарешті настала неділя 26 лютого. На змагання прибули 10 команд з різних регіонів України. Звичайно, це наша Київська команда, ф також моржі з міста Узина Київської області, команди Полтави, Хоростківа, Тернополя, Львова, Закарпаття, Дніпропетровська, моржі міста Щасливе Луганської області, команди Івано-Франківської області. Шикування команд, урочистий підйом прапора, вітання учасників дивіться тут.
Далі були змагання, у яких взяли участь мабуть більше ніж півсотні чоловіків і жінок, які змагалися у 4 вікових групах.
Жінки долали 25 метрів, а чоловіки – 50 метрів. Ось як проходив початок змагань:
Без перебільшення, не тільки наша київська команда вболівала за нашу Яну Осіпову, наймолодшу учасницю змагань. За Яну переживали також і глядачі, яких було чимало, і учасники усіх інших команд. Найбільше, звичайно, хвилювався за свою доньку її батько Сергій Осіпов, який також брав участь у змаганнях. Фото із запливу Яни.
Далі Ви можете подивитися на безкомпромісну боротьбу на дистанції і жінок і чоловіків.
Першим серед чоловіків нашої команди вступив у боротьбу наш Сергій Осіпов.
А ось на дистанції і наш Микола Бабінець.
А це веде боротьбу, долаючи усі незгоди, як в житті, так і на дистанції, наш справжній боєць Віктор Фролов.
Ще один із учасників змагань, який своїм ставленням до нашої спільної справи викликає повагу до себе. На фото Юрій Іванов із Полтави одразу після подолання дистанції.
Так сталось, що фактично завершували змагання представники нашої команди. На дистанції - Президент нашого клубу "Нептун" Роман Тимовчак і поруч з ним - Володимир Задворний.
Після закінчення запливів учасники мали змогу відвідати лазню і, так би мовити, відновити свій тепловий баланс. А потім було урочисте нагородження переможців. Перше місце у напруженій боротьбі із командою Тернополя вибороли моржі із Закарпаття. Як відбувалося нагородження, можна подивитися тут.
Наша команда посіла почесне третє місце. А наш Роман Тимовчак у своїй віковій групі був найкращим і посів перше місце. А друге місце у цій же віковій групі виборов представник команди міста Узин Віктор Стефанів. Команду Узина очолював відомий морж-марафонець Сергій Зеленецький, який, зокрема, переплив уже Байкал, Берінгову протоку та подолав багато інших водних крижаних просторів.
Нагородження інших учасників змагань.
Після цього учасники 10 чемпіонату України із зимового плавання скоштували смачної юшки з риби і каші, які були приготовлені просто неба. Також спілкувалися за святковим столом. Слід сказати і про те, що найскладнішим було визначення переможців. Втім навіть ті, хто певною мірою мали право не погодитися з висновками суддівської бригади, говорили, що у нашій спільній справі головне не стільки призові місця, скільки радість спілкування і можливість займатися улюбленою справою. І саме за можливість спілкування з близькими по духу людьми моржі з усієї України були вдячні невеликому за розмірами, але з великим серцем і щирою душею місту Хоросткову, усім його мешканцям і особисто Василю Шевчуку.